1. Орфографічний словник української мови

наслух

на́слух

іменник чоловічого роду

у складі фразеологізму

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наслух — -у, ч.: З наслуху розм. — з розповідей, розмов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наслух — НА́СЛУХ, у, ч.: (1) З на́слуху розм. – з розповідей, розмов. – І світ, і люди – всі перед тобов [тобою] Являтись будуть світлим боком: скверне, Погане, зле – лиш з наслуху, немов Крізь сито тільки будеш знать (І. Словник української мови у 20 томах
  3. наслух — НА́СЛУХ, у, ч.: З на́слуху, розм. — з розповідей, розмов. — І світ, і люди — всі перед тобов [тобою] Являтись будуть світлим боком: скверне. Погане, зле — лиш з наслуху, немов Крізь сито тільки будеш знать (Фр., X, 1954, 160). Словник української мови в 11 томах