1. Орфографічний словник української мови

настороженість

насторо́женість

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настороженість — [насторожеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  2. настороженість — -ності, ж. Стан за знач. насторожений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настороженість — НАСТОРО́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. насторо́жений. Віктор настороживсь. Але, щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти (А. Головко); В очах Сажнєва промайнула зацікавленість і настороженість (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
  4. настороженість — НАПРУ́ЖЕННЯ (стан внутрішньої зосередженості, мобілізованості перед можливою несподіванкою, небезпекою і т. ін.), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ГА, СТОРО́ЖКІСТЬ, НАШОРО́ШЕНІСТЬ розм. (стан настороженої уваги, занепокоєння, тривоги). Словник синонімів української мови
  5. настороженість — НАСТОРО́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. насторо́жений. Віктор настороживсь. Але, щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти (Головко, І, 1957, 459); В очах Сажнєва промайнула зацікавленість і настороженість (Ткач, Крута хвиля, 1954, 266). Словник української мови в 11 томах