натомлювати
нато́млювати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натомлювати — -юю, -юєш, недок., натомити, -томлю, -томиш; мн. натомлять; док., перех. Доводити до втоми; стомлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натомлювати — НАТО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАТОМИ́ТИ, томлю́, то́миш; мн. нато́млять; док., кого, що. Доводити до втоми; стомлювати. Де ж те щастя та доля, що ждеш і дожидаєшся, залучиш на хвилину, а там .. тільки натомиш себе дурними надіями?... Словник української мови у 20 томах
- натомлювати — СТОМИ́ТИ (довести когось до втоми), УТОМИ́ТИ (ВТОМИ́ТИ), ЗМОРИ́ТИ, ЗАТОМИ́ТИ підсил. розм., ЗАМОРИ́ТИ розм., УМОРИ́ТИ (ВМОРИ́ТИ) розм., НАМОРИ́ТИ розм., ВИ́МОРИТИ розм., УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ) розм., УХО́РКАТИ (ВХО́РКАТИ) діал. Словник синонімів української мови
- натомлювати — НАТО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАТОМИ́ТИ, томлю́, то́миш; мн. нато́млять; док., перех. Доводити до втоми; стомлювати. Сам, як читав, то трохи не над кожним словом добре натомив очі, поки розібрав (Мирний, V, 1956, 386); На чужому полі ніжки натомила... Словник української мови в 11 томах
- натомлювати — Натомлювати, -люю, -єш сов. в. натоми́ти, -млю́, -миш, гл. Утомлять, утомить. Словник української мови Грінченка