1. Словник синонімів української мови

натомлювати

СТОМИ́ТИ (довести когось до втоми), УТОМИ́ТИ (ВТОМИ́ТИ), ЗМОРИ́ТИ, ЗАТОМИ́ТИ підсил. розм., ЗАМОРИ́ТИ розм., УМОРИ́ТИ (ВМОРИ́ТИ) розм., НАМОРИ́ТИ розм., ВИ́МОРИТИ розм., УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ) розм., УХО́РКАТИ (ВХО́РКАТИ) діал.; ПРИТОМИ́ТИ, ПРИМОРИ́ТИ (не зовсім стомити); ПЕРЕВТОМИ́ТИ (надмірно стомити); ПОТОМИ́ТИ (всіх або багатьох); НАТОМИ́ТИ (когось або частини тіла); НАТРУДИ́ТИ, СТРУДИ́ТИ розм. (частини тіла); ПІДТОПТА́ТИ розм. (ноги); РОЗТРУСИ́ТИ розм. (стомити дорожньою тряскою); ПРОМАНІ́ЖИТИ розм. (вимучити, примусивши довго чекати). — Недок.: сто́млювати, томи́ти, уто́млювати (вто́млювати), змо́рювати, замо́рювати, вимо́рювати, затомля́ти, притомля́ти, перевто́млювати, нато́млювати, натру́джувати, труди́ти, стру́джувати, підто́птувати. Багатьох пастухів, переважно молодших, утомила довга дорога лісом (В. Гжицький); Борис пускав щуку, бажаючи її зморити, а потім уже витягти (В. Собко); До самого півдня, натомивши коня, блукає хлопець ярами та болотами (М. Стельмах); На чужому полі ніжки натомила, на чужій роботі ручки натрудила (Леся Українка); Кінь підкорився мені цілком. Возив мене так, ніби боявся скинути або розтрусити (Ю. Збанацький). — Пор. висна́жувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натомлювати — нато́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. натомлювати — -юю, -юєш, недок., натомити, -томлю, -томиш; мн. натомлять; док., перех. Доводити до втоми; стомлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натомлювати — НАТО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАТОМИ́ТИ, томлю́, то́миш; мн. нато́млять; док., кого, що. Доводити до втоми; стомлювати. Де ж те щастя та доля, що ждеш і дожидаєшся, залучиш на хвилину, а там .. тільки натомиш себе дурними надіями?... Словник української мови у 20 томах
  4. натомлювати — НАТО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАТОМИ́ТИ, томлю́, то́миш; мн. нато́млять; док., перех. Доводити до втоми; стомлювати. Сам, як читав, то трохи не над кожним словом добре натомив очі, поки розібрав (Мирний, V, 1956, 386); На чужому полі ніжки натомила... Словник української мови в 11 томах
  5. натомлювати — Натомлювати, -люю, -єш сов. в. натоми́ти, -млю́, -миш, гл. Утомлять, утомить. Словник української мови Грінченка