натомлений

СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Стомлені женці кладуть на лаву й під лаву серпи, торби (С. Васильченко); Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л. Костенко); Гордій вернувся натомлений додому (Б. Грінченко); Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай (пісня); Іде чумак заморений, Курою покритий (Я. Щоголів); Потомлені походом, опришки сіли під лісом спочити (В. Гжицький); Все спить, поморене денною працею (Панас Мирний); Любо впасти на зелену тінь натрудженим і наболілим тілом (М. Рильський); Притомлені косарі потяглися до кущів верболозу (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натомлений — нато́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. натомлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до натомити. 2》 у знач. прикм. Який відчуває втому; знесилений роботою, діяльністю і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натомлений — НАТО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до натоми́ти. Обидва товариші, вже без зайвих турбот, натомлені нічницями, твердо поснули сном молодості (М. Коцюбинський); Натомлений безсонням, Юрко благально дивився на брата (В. Козаченко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. натомлений — НАТО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до натоми́ти. Обидва товариші, вже без зайвих турбот, натомлені нічницями, твердо поснули сном молодості (Коцюб., І, 1955, 343); Натомлений безсонням, Юрко благально дивився на брата (Коз., Вибр. Словник української мови в 11 томах