натомлений
НАТО́МЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до натоми́ти.
Обидва товариші, вже без зайвих турбот, натомлені нічницями, твердо поснули сном молодості (Коцюб., І, 1955, 343);
Натомлений безсонням, Юрко благально дивився на брата (Коз., Вибр., 1947, 24);
*Образно. Натомлене штормом море здається безсилим і ледве вихлюпує на човен слабі брижини (Логв., Давні рани, 1961, 8).
2. у знач. прикм. Який відчуває втому; знесилений роботою, діяльністю і т. ін.
Гордій вернувся натомлений додому (Гр., II, 1963, 46);
Хочеться знайти холодок і бодай на кілька хвилин дати спокій своїм натомленим ногам (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 133);
На повітці для дров, прив’язаній до хати антеною, спочивала пара натомлених птахів (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 199).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натомлений — нато́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- натомлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до натомити. 2》 у знач. прикм. Який відчуває втому; знесилений роботою, діяльністю і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натомлений — НАТО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до натоми́ти. Обидва товариші, вже без зайвих турбот, натомлені нічницями, твердо поснули сном молодості (М. Коцюбинський); Натомлений безсонням, Юрко благально дивився на брата (В. Козаченко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- натомлений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Словник синонімів української мови