натомлений

НАТО́МЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до натоми́ти.

Обидва товариші, вже без зайвих турбот, натомлені нічницями, твердо поснули сном молодості (М. Коцюбинський);

Натомлений безсонням, Юрко благально дивився на брата (В. Козаченко);

* Образно. Натомлене штормом море здається безсилим (В. Логвиненко).

2. у знач. прикм. Який відчуває втому; знесилений роботою, діяльністю і т. ін.

Гордій вернувся натомлений додому (Б. Грінченко);

Хочеться знайти холодок і бодай на кілька хвилин дати спокій своїм натомленим ногам (Ю. Бедзик);

На повітці для дров, прив'язаній до хати антеною, спочивала пара натомлених птахів (В. Земляк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натомлений — нато́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. натомлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до натомити. 2》 у знач. прикм. Який відчуває втому; знесилений роботою, діяльністю і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натомлений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Словник синонімів української мови
  4. натомлений — НАТО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до натоми́ти. Обидва товариші, вже без зайвих турбот, натомлені нічницями, твердо поснули сном молодості (Коцюб., І, 1955, 343); Натомлений безсонням, Юрко благально дивився на брата (Коз., Вибр. Словник української мови в 11 томах