нахований
нахо́ваний
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нахований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наховати. || наховано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нахований — НАХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нахова́ти; // нахо́вано, безос. пред. [Настя:] Набере добра Данило від Платона, що з діда-прадіда в льохах, та у коморах, та у степах наховано і надбано! (І. Карпенко-Карий). Словник української мови у 20 томах
- нахований — НАХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нахова́ти; // нахо́вано, безос. присудк. сл. [Настя: ] Набере добра Данило від Платона, що з діда-прадіда в льохах, та у коморах, та у степах наховано і надбано! (К.-Карий, II, 1960, 59). Словник української мови в 11 томах