начитувати

Значення в інших словниках

1. начитувати — Читати, прочитувати; (за списком) зачитувати, г. відчитувати; (інструктувати) вичитувати. Словник синонімів Караванського
2. начитувати — -ую, -уєш, недок., начитати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Прочитувати в якій-небудь кількості. 2》 Читаючи за списком, називати прізвища. 3》 розм. Читати що-небудь вголос для когось, часто для загального відома. 4》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. начитувати — НАЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. чого і без прям. дод. Прочитувати в якій-небудь кількості. Що мені Марко скаже, як побачить на ній півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав, ніж ти... (М. Словник української мови у 20 томах
4. начитувати — ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
5. начитувати — НАЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Прочитувати в якій-небудь кількості. — Агуш бач — наслідив на книжці. Що мені Марко скаже, як побачить на ній півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав, ніж ти… (Коцюб., II, 1955, 20). Словник української мови в 11 томах