1. Великий тлумачний словник сучасної мови

начитувати

начи́тувати

-ую, -уєш, недок., начитати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Прочитувати в якій-небудь кількості.

2》 Читаючи за списком, називати прізвища.

3》 розм. Читати що-небудь вголос для когось, часто для загального відома.

4》 розм. Читаючи, довідуватися про що-небудь, одержувати якісь відомості; вичитувати.

|| Читаючи, повідомляти про що-небудь.

5》 Докоряти кому-небудь чимсь.

|| Давати розпорядження, нагадувати кому-небудь про щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начитувати — начи́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. начитувати — Читати, прочитувати; (за списком) зачитувати, г. відчитувати; (інструктувати) вичитувати. Словник синонімів Караванського
  3. начитувати — НАЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. чого і без прям. дод. Прочитувати в якій-небудь кількості. Що мені Марко скаже, як побачить на ній півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав, ніж ти... (М. Словник української мови у 20 томах
  4. начитувати — ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. начитувати — НАЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Прочитувати в якій-небудь кількості. — Агуш бач — наслідив на книжці. Що мені Марко скаже, як побачить на ній півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав, ніж ти… (Коцюб., II, 1955, 20). Словник української мови в 11 томах