невдатник

невда́тник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невдатник — див. невмілий Словник синонімів Вусика
  2. невдатник — -а, ч., розм. Те саме, що невдаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невдатник — НЕВДА́ТНИК, а, ч., розм. Те саме, що невда́ха. Гоп, мої гречаники, Гоп, мої невдатники (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  4. невдатник — НЕВДА́ХА розм. (той, кому не щастить у чому-небудь, хто робить щось не так, як треба), НЕВДА́ТНИК розм.; НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ (той, кому не пощастило в чому-небудь). Я щиро переживав провал вистави і.. вирішив висловити своє обурення з артиста-невдахи (П. Словник синонімів української мови
  5. невдатник — НЕВДА́ТНИК, а, ч., розм. Те саме, що невда́ха. Гоп, мої гречаники, Гоп, мої невдатники (Чуб., V, 1874, 1173). Словник української мови в 11 томах
  6. невдатник — Невдатник, -ка м. = невданик. Гоп, мої гречаники, гоп, мої невдатники! Чуб. V. 1173. Словник української мови Грінченка