1. Орфографічний словник української мови

невмивака

невмива́ка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невмивака — див. брудний; неохайний Словник синонімів Вусика
  2. невмивака — неумивака, -и, ч. і ж., розм. Неохайна людина; нечепура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невмивака — НЕВМИВА́КА, и, ч. і ж., розм. Неохайна людина; нечепура. – Я знаю, що цей невмивака сам не носитиме тієї сорочки, а тільки порубає на шматки (А. Кримський); – Я тобі й голову змила б, і чуба оцього розчесала б, невмивака ти мій хороший! (О. Словник української мови у 20 томах
  4. невмивака — НЕЧЕПУ́РА розм. (неохайна людина — у побуті, в одязі, особистих речах і т. ін.), НЕЧУПА́РА розм., СВИНЯ́ зневажл., лайл., СВИНО́ТА підсил., СВИ́НТУС фам.; ЗАМАЗУ́РА розм., ЗАМУ́РЗА розм. рідше, НЕВМИВА́КА розм. (перев. про дітей — брудний). Словник синонімів української мови
  5. невмивака — НЕВМИВА́КА, и, ч. і ж., розм. Неохайна людина; нечепура. — Я знаю, що цей невмивака сам не носитиме тієї сорочки, а тільки порубає на шматки (Крим., Вибр., 1965, 381); — Я тобі й голову змила б, і чуба оцього розчесала б, невмивака ти мій хороший! (Гончар, II, 1959, 368). Словник української мови в 11 томах
  6. невмивака — Невмивака, -ки ж. Неумытый. Ном. № 7134. Замурзаний грязею невмивака. К. Бай. 52. Словник української мови Грінченка