невмивака

НЕЧЕПУ́РА розм. (неохайна людина — у побуті, в одязі, особистих речах і т. ін.), НЕЧУПА́РА розм., СВИНЯ́ зневажл., лайл., СВИНО́ТА підсил., СВИ́НТУС фам.; ЗАМАЗУ́РА розм., ЗАМУ́РЗА розм. рідше, НЕВМИВА́КА розм. (перев. про дітей — брудний). — Вовка написав обіцянку тримати всі книжки й зошити як новенькі. Подумайте, мій нечепура Вовка — і таке обіцяє! (О. Іваненко); Опинившись під окупантами, Дорка зовсім чомусь занехаяла себе: не вмивалася, ходила нечупарою, нечісаною, на ногах виразки, одежа пошматована, — старченя та й годі (Ю. Яновський); (Кіндрат Антонович:) Хоч би ноги обтер, свинота бісова, так в болоті і преться в горницю (М. Кропивницький); Одного разу до гурту, де грався Олег, підбіг Гриць, чорноокий замазура з рогаткою в руці (Д. Бедзик); І він сватавсь, і посватав, і побрались, і довго після цього не розуміла Мотря сама себе, як вона могла полюбити ото такого "нехлюя", "задрипу", "затьопу", "замурзу" (Грицько Григоренко); — До школи треба приходити чистим, акуратним .. А Гриць, бачите, прийшов невмивакою, ще й сорочку вимазав (І. Цюпа). — Пор. нечепуру́ха.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невмивака — невмива́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. невмивака — див. брудний; неохайний Словник синонімів Вусика
  3. невмивака — неумивака, -и, ч. і ж., розм. Неохайна людина; нечепура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невмивака — НЕВМИВА́КА, и, ч. і ж., розм. Неохайна людина; нечепура. – Я знаю, що цей невмивака сам не носитиме тієї сорочки, а тільки порубає на шматки (А. Кримський); – Я тобі й голову змила б, і чуба оцього розчесала б, невмивака ти мій хороший! (О. Словник української мови у 20 томах
  5. невмивака — НЕВМИВА́КА, и, ч. і ж., розм. Неохайна людина; нечепура. — Я знаю, що цей невмивака сам не носитиме тієї сорочки, а тільки порубає на шматки (Крим., Вибр., 1965, 381); — Я тобі й голову змила б, і чуба оцього розчесала б, невмивака ти мій хороший! (Гончар, II, 1959, 368). Словник української мови в 11 томах
  6. невмивака — Невмивака, -ки ж. Неумытый. Ном. № 7134. Замурзаний грязею невмивака. К. Бай. 52. Словник української мови Грінченка