невільництво

неві́льництво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невільництво — див. РАБСТВО. Словник синонімів Караванського
  2. невільництво — -а, с. Стан підлеглості, залежності; становище невільника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невільництво — НЕВІ́ЛЬНИЦТВО, а, с. Стан підлеглості, залежності; становище невільника. Згинь, невільництво, геть! Я не хочу ганьби..! (П. Грабовський); До невільництва він, звичайно, звик, бачачи щодня тисячі бранців (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. невільництво — НЕВО́ЛЯ (відсутність, позбавлення волі, свободи), РА́БСТВО підсил.; НЕВІ́ЛЬНИЦТВО (стан, становище невільника); ЯРМО́, КОРМИ́ГА (гніт, утиски в неволі). Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (А. Словник синонімів української мови
  5. невільництво — Неві́льництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. невільництво — НЕВІ́ЛЬНИЦТВО, а, с. Стан підлеглості, залежності; становище невільника. Згинь, невільництво, геть! Я не хочу ганьби..! (Граб., І, 1959, 469); До невільництва він, звичайно, звик, бачачи щодня тисячі бранців (Тулуб, Людолови, І, 1957, 264). Словник української мови в 11 томах