невільництво
НЕВІ́ЛЬНИЦТВО, а, с. Стан підлеглості, залежності; становище невільника.
Згинь, невільництво, геть! Я не хочу ганьби..! (Граб., І, 1959, 469);
До невільництва він, звичайно, звик, бачачи щодня тисячі бранців (Тулуб, Людолови, І, 1957, 264).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невільництво — неві́льництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- невільництво — див. РАБСТВО. Словник синонімів Караванського
- невільництво — -а, с. Стан підлеглості, залежності; становище невільника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невільництво — НЕВІ́ЛЬНИЦТВО, а, с. Стан підлеглості, залежності; становище невільника. Згинь, невільництво, геть! Я не хочу ганьби..! (П. Грабовський); До невільництва він, звичайно, звик, бачачи щодня тисячі бранців (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
- невільництво — НЕВО́ЛЯ (відсутність, позбавлення волі, свободи), РА́БСТВО підсил.; НЕВІ́ЛЬНИЦТВО (стан, становище невільника); ЯРМО́, КОРМИ́ГА (гніт, утиски в неволі). Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (А. Словник синонімів української мови
- невільництво — Неві́льництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)