1. Орфографічний словник української мови

незвичка

незви́чка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незвичка — -и, ж. Відсутність звички до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. незвичка — НЕЗВИ́ЧКА, и, ж. Відсутність звички до чого-небудь. Жере [піп] без пам'яті, воно йому з незвички й вадить (М. Коцюбинський); – Дивись, аж упрів ніби трохи, – посміхнувся він. – Що то значить незвичка! (Остап Вишня); Від незвички курити він закашлявся і відкинув цигарку геть (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
  3. незвичка — НЕЗВИ́ЧКА, и, ж. Відсутність звички до чого-небудь. Жере [піп] без пам’яті, воно йому з незвички й вадить (Коцюб., І, 1955, 300); — Дивись, аж упрів ніби трохи, — посміхнувся він. — Що то значить незвичка!... Словник української мови в 11 томах