1. Орфографічний словник української мови

нездара

незда́ра

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нездара — НЕДОТЕПА, (до мови) д. нестула. Словник синонімів Караванського
  2. нездара — див. невмілий Словник синонімів Вусика
  3. нездара — -и, ч. і ж., розм. Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. || Неповоротка, незграбна людина. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нездара — НЕЗДА́РА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. Не розуміючи того, що це втома і що ця втома ослабила пам'ять, він нарікав на себе, обзивав себе тупицею, нездарою (Григорій Тютюнник); Діжа відразу зрозумів... Словник української мови у 20 томах
  5. нездара — БЕЗДА́РА розм. зневажл. (необдарована, позбавлена таланту людина), НЕЗДА́РА розм. зневажл., БЕЗДА́РНІСТЬ розм. рідше; ПОСЕРЕ́ДНІСТЬ розм. (ужив. як пом'якшена назва). Молодь трупи складалася з талантів і з бездар (Ю. Словник синонімів української мови
  6. нездара — НЕЗДА́РА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. Не розуміючи того, що це втома і що ця втома ослабила пам’ять, він нарікав на себе, обзивав себе тупицею, нездарою (Тют. Словник української мови в 11 томах