1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нездара

незда́ра

-и, ч. і ж., розм.

Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь.

|| Неповоротка, незграбна людина.

|| Уживається як лайливе слово.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нездара — незда́ра іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. нездара — НЕДОТЕПА, (до мови) д. нестула. Словник синонімів Караванського
  3. нездара — див. невмілий Словник синонімів Вусика
  4. нездара — НЕЗДА́РА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. Не розуміючи того, що це втома і що ця втома ослабила пам'ять, він нарікав на себе, обзивав себе тупицею, нездарою (Григорій Тютюнник); Діжа відразу зрозумів... Словник української мови у 20 томах
  5. нездара — БЕЗДА́РА розм. зневажл. (необдарована, позбавлена таланту людина), НЕЗДА́РА розм. зневажл., БЕЗДА́РНІСТЬ розм. рідше; ПОСЕРЕ́ДНІСТЬ розм. (ужив. як пом'якшена назва). Молодь трупи складалася з талантів і з бездар (Ю. Словник синонімів української мови
  6. нездара — НЕЗДА́РА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. Не розуміючи того, що це втома і що ця втома ослабила пам’ять, він нарікав на себе, обзивав себе тупицею, нездарою (Тют. Словник української мови в 11 томах