1. Орфографічний словник української мови

неповторимий

неповтори́мий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неповторимий — -а, -е. Який має особливі якості, ознаки, риси; винятковий, надзвичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. неповторимий — НЕПОВТОРИ́МИЙ, а, е. Який має особливі якості, ознаки, риси; винятковий, надзвичайний. Це була якась неповторима ніч, яку потім засуджений проніс у своїй пам'яті через усе життя (Н. Рибак); Прощайте, вечори багряні, Річок неповторимий плин (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  3. неповторимий — НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (який нечасто зустрічається й виділяється серед інших, перевершує інших у певному відношенні, викликаючи захоплення), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, ФЕНОМЕНА́ЛЬНИЙ, НЕЗРІВНЯ́ННИЙ із сл. Словник синонімів української мови
  4. неповторимий — НЕПОВТОРИ́МИЙ, а, е. Який має особливі якості, ознаки, риси; винятковий, надзвичайний. Це була якась неповторима ніч, яку потім засуджений проніс у своїй пам’яті через усе життя (Рибак, На світанку, 1940, 182); Прощайте, вечори багряні, Річок неповторимий плин (Мал., Звенигора, 1959, 25). Словник української мови в 11 томах