1. Словник української мови в 11 томах

неповторимий

НЕПОВТОРИ́МИЙ, а, е. Який має особливі якості, ознаки, риси; винятковий, надзвичайний.

Це була якась неповторима ніч, яку потім засуджений проніс у своїй пам’яті через усе життя (Рибак, На світанку, 1940, 182);

Прощайте, вечори багряні, Річок неповторимий плин (Мал., Звенигора, 1959, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неповторимий — неповтори́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неповторимий — -а, -е. Який має особливі якості, ознаки, риси; винятковий, надзвичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неповторимий — НЕПОВТОРИ́МИЙ, а, е. Який має особливі якості, ознаки, риси; винятковий, надзвичайний. Це була якась неповторима ніч, яку потім засуджений проніс у своїй пам'яті через усе життя (Н. Рибак); Прощайте, вечори багряні, Річок неповторимий плин (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  4. неповторимий — НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (який нечасто зустрічається й виділяється серед інших, перевершує інших у певному відношенні, викликаючи захоплення), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, ФЕНОМЕНА́ЛЬНИЙ, НЕЗРІВНЯ́ННИЙ із сл. Словник синонімів української мови