непослух

Значення в інших словниках

1. непослух — Неслухняність, неслухнянство, р. непослушенство; (владі) непокора. Словник синонімів Караванського
2. непослух — див. непокірний Словник синонімів Вусика
3. непослух — -у, ч. Небажання або відмовлення підкорятися кому-небудь, слухатися когось; неслухняність. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. непослух — НЕПО́СЛУХ, у, ч. Відмова підкорятися, слухатися когось, вияв непокори кому-небудь; непідкорення. За непослух і лінивство він бив товаришів без милосердя (О. Маковей); Судді виносили свої вироки над гуцулами за непослух владі (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
5. непослух — НЕПОКО́РА (небажання або відмова підкоритися кому-небудь, слухатися когось), НЕПОКІ́РНІСТЬ, НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, НЕПІДКО́РЕННЯ, НЕПО́СЛУХ, ОСЛУШЕ́НСТВО книжн. заст. Словник синонімів української мови
6. непослух — Непо́слух, -ху, -хові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. непослух — НЕПО́СЛУХ, у, ч. Небажання або відмовлення підкорятися кому-небудь, НЕПО́СЛУХ, у, ч. Небажання або відмовлення підкорятися кому-небудь, слухатися когось; неслухняність. За непослух і лінивство він бив товаришів без милосердя (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
8. непослух — Непослух, -ху м. Ослушаніе, непослушность. Словник української мови Грінченка