1. Орфографічний словник української мови

непримітний

непримі́тний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непримітний — див. скромний Словник синонімів Вусика
  2. непримітний — -а, -е. 1》 Якого важко або неможливо побачити, примітити. || рідко. Який не має істотного, важливого значення; маловажний, незначний. 2》 перен. Який мало відрізняється від інших, не привертає до себе уваги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непримітний — НЕПРИМІ́ТНИЙ, а, е. 1. Якого важко або неможливо побачити, помітити; погано видний. Здалеку непримітна старовина різала око, псувала архітектурний ансамбль (В. Словник української мови у 20 томах
  4. непримітний — НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом), НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ підсил., НЕЗАВИ́ДНИЙ розм., НЕВИ́ДНИЙ розм., НЕВИДАТНИ́Й розм.; МИ́РШАВИЙ підсил. зневажл. Словник синонімів української мови
  5. непримітний — НЕПРИМІ́ТНИЙ, а, е. 1. Якого важко або неможливо побачити, примітити. Здалеку непримітна старовина різала око, псувала архітектурний ансамбль (Кучер, Чорноморці, 1948, 19); // рідко. Який не має істотного, важливого значення; маловажний, незначний. Словник української мови в 11 томах