1. Орфографічний словник української мови

нетяма

нетя́ма 1

іменник жіночого роду

непритомність; сильне збудження

нетя́ма 2

іменник жіночого або чоловічого роду, істота

про людину

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нетяма — НЕПРИТОМНІСТЬ; (з радощів) захват, знетяма, екстаз|а| , П. НЕДОТЕПА, неук Словник синонімів Караванського
  2. нетяма — див. дурний; непритомність Словник синонімів Вусика
  3. нетяма — -и, ж., розм. 1》 Непритомний стан; непритомність. 2》 Стан сильного збудження (від задоволення, радості і т. ін.). 3》 ж. і ч., зневажл. Недогадлива, нетямуща людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нетяма — НЕТЯ́МА, и, ж., розм. 1. Непритомний стан; непритомність. Я прожила ті три дні в якійсь ненастанній гарячці, в якійсь нетямі (І. Франко); Остап не спав, а лиш часом, на кілька хвилин, западав у нетяму (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  5. нетяма — НЕПРИТО́МНІСТЬ (непритомний стан; втрата свідомості), БЕЗПА́М'ЯТСТВО, БЕЗПА́М'ЯТТЯ рідше, НЕПА́М'ЯТЬ, НЕСТЯ́МА розм., НЕТЯ́МА розм.; ЗАБУТТЯ́ (неповна втрата свідомості); ЗОМЛІ́ННЯ. Словник синонімів української мови
  6. нетяма — НЕТЯ́МА, и, ж., розм. 1. Непритомний стан; непритомність. Я прожила ті три дні в якійсь ненастанній гарячці, в якійсь нетямі (Фр., ІІІ, 1950, 105); Остап не спав, а лиш часом, на кілька хвилин, западав у нетяму (Коцюб., І, 1955, 366). Словник української мови в 11 томах
  7. нетяма — Нетя́ма, -ми ж. 1) = нетям. Наука, із невдячности осліпши, з нетямою по брацьки обнялись. К. ХП. 84. 2) об. Несмыслящій человѣкъ; профанъ. Словник української мови Грінченка