номад

нома́д

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. номад — Кочовик Словник чужослів Павло Штепа
  2. номад — НОМА́Д див. нома́ди. Словник української мови у 20 томах
  3. номад — КОЧІВНИ́К (представник кочівного племені, народу), КОЧОВИ́К, НОМА́Д іст. В сиву давнину біля цієї могили таборилися стійбища кочівників (С. Добровольський); Танки вдосвіта палали по туманному полю, як вогнища кочовиків (О. Словник синонімів української мови