номад

НОМА́Д див. нома́ди.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. номад — нома́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. номад — Кочовик Словник чужослів Павло Штепа
  3. номад — КОЧІВНИ́К (представник кочівного племені, народу), КОЧОВИ́К, НОМА́Д іст. В сиву давнину біля цієї могили таборилися стійбища кочівників (С. Добровольський); Танки вдосвіта палали по туманному полю, як вогнища кочовиків (О. Словник синонімів української мови