норматив

нормати́в

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. норматив — [норматиў] -иву, м. (на) -ив'і, мн. -ивие, -ив'іў Орфоепічний словник української мови
  2. норматив — -у, ч., спец. 1》 Показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що-небудь. Гігієнічний норматив — кількісний показник, який характеризує оптимальний чи допустимий рівень фізичних, хімічних... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. норматив — НОРМАТИ́В, у, ч., спец. Показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що-небудь. Нормативи щодо температури, вологості... Словник української мови у 20 томах
  4. норматив — нормати́в (від лат. normatio – впорядкування) економічний, технічний або інший показник норм, відповідно до|яких виконується будь-яка робота. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. норматив — НОРМАТИ́В, у, ч., спец. Показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що-небудь... Словник української мови в 11 томах