1. Орфографічний словник української мови

нормувати

нормува́ти

дієслово недоконаного і доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нормувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Визначати, розробляти нормативи та встановлювати, запроваджувати норми в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нормувати — Вимірювати, вимірити, повимірювати, замірювати, замірити, позамірювати, намірювати, намірити, понамірювати, розмірювати, розміряти, порозмірювати, умірювати, умірити, повмірювати, зобов'язувати, зобов'язати, позобов'язувати, призначувати, призначати... Словник чужослів Павло Штепа
  3. нормувати — НОРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Визначати, установлювати, запроваджувати норму в чому-небудь. Треба навчитись планувати своє власне життя, нормувати свою працю і розподіляти робочий час (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. нормувати — Нормува́ти, норму́ю, норму́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. нормувати — НОРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Визначати, установлювати, запроваджувати норму в чому-небудь. Треба навчитись планувати своє власне життя, нормувати свою працю і розподіляти робочий час (Смолич, Перша книга, 1961, 50)... Словник української мови в 11 томах