1. Орфографічний словник української мови

нуждувати

нуждува́ти

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нуждувати — -ую, -уєш, недок., розм., рідко. Терпіти нужду; бідувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нуждувати — НУЖДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Терпіти нужду; бідувати. Боже, як мучився вбогий народ, Як нуждував, щоб добути ту скибу! Поля і в нас не було – лиш город (Д. Павличко). Словник української мови у 20 томах
  3. нуждувати — БІДУВА́ТИ (жити в бідності, терпіти нестатки), ЗЛИДАРЮВА́ТИ підсил., ЗЛИДНЮВА́ТИ підсил. розм., БИ́ТИСЯ підсил. розм., СТАРЦЮВА́ТИ підсил. розм., НУЖДА́ТИСЯ підсил. рідше., НУЖДУВА́ТИ підсил. рідко. НУЖДУВА́ТИСЯ підсил. рідко. КАПА́РИТИ зах. Словник синонімів української мови
  4. нуждувати — НУЖДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Терпіти нужду; бідувати. Боже, як мучився вбогий народ, Як нуждував, щоб добути ту скибу! Поля і в нас не було — лиш город (Павл., Бистрина, 1959, 108). Словник української мови в 11 томах