нюхар

нюха́р

іменник чоловічого роду, істота

нюхальник

розм., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нюхар — НЮХА́Р, я́, ч., розм., рідко. Те саме, що ню́хальник. Як швець дубом шкури пересипа (так нюхарі сушать собі мізок табакою) (Номис). Словник української мови у 20 томах
  2. нюхар — НЮХА́Р, я́, ч., розм., рідко. Те саме, що ню́хальник. Як швець дубом шкури пересипа (так нюхарі сушать собі мізок табакою) (Номис, 1864, № 12617). Словник української мови в 11 томах