нюхар

НЮХА́Р, я́, ч., розм., рідко. Те саме, що ню́хальник.

Як швець дубом шкури пересипа (так нюхарі сушать собі мізок табакою) (Номис, 1864, № 12617).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нюхар — нюха́р іменник чоловічого роду, істота нюхальник розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. нюхар — НЮХА́Р, я́, ч., розм., рідко. Те саме, що ню́хальник. Як швець дубом шкури пересипа (так нюхарі сушать собі мізок табакою) (Номис). Словник української мови у 20 томах