нюхач

нюха́ч

іменник чоловічого роду, істота

нюхальник

розм., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нюхач — -а, ч. 1》 розм., рідко. Те саме, що нюхальник. 2》 жарг. Нишпорка, вивідач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нюхач — НЮХА́Ч, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що ню́хальник. Нюхачів багацько, та табаки нема (Номис). Словник української мови у 20 томах
  3. нюхач — ню́хач → нюх ◊ да́ти в ню́хач = да́ти в нюх Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. нюхач — А, ч. Токсикоман. Нюхачі постійно лишають під моїми дверима пакети з-під клею. Словник сучасного українського сленгу
  5. нюхач — НЮХА́Ч, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що ню́хальник. Нюхачів багацько, та табаки нема (Номис, 1864, № 4760). Словник української мови в 11 томах
  6. нюхач — Нюха́ч, -ча м. = нюхарь. Нюхачів багацько, та табаки нема. Ном. № 4760. Словник української мови Грінченка