нюхач
нюха́ч
-а, ч.
1》 розм., рідко. Те саме, що нюхальник.
2》 жарг. Нишпорка, вивідач.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нюхач — нюха́ч іменник чоловічого роду, істота нюхальник розм., рідко Орфографічний словник української мови
- нюхач — НЮХА́Ч, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що ню́хальник. Нюхачів багацько, та табаки нема (Номис). Словник української мови у 20 томах
- нюхач — ню́хач → нюх ◊ да́ти в ню́хач = да́ти в нюх Лексикон львівський: поважно і на жарт
- нюхач — А, ч. Токсикоман. Нюхачі постійно лишають під моїми дверима пакети з-під клею. Словник сучасного українського сленгу
- нюхач — НЮХА́Ч, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що ню́хальник. Нюхачів багацько, та табаки нема (Номис, 1864, № 4760). Словник української мови в 11 томах
- нюхач — Нюха́ч, -ча м. = нюхарь. Нюхачів багацько, та табаки нема. Ном. № 4760. Словник української мови Грінченка