обезглавлювати

обезгла́влювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезглавлювати — -юю, -юєш, недок., обезглавити, -влю, -виш; мн. обезглавлять; док., перех., книжн. 1》 Те саме, що обезголовлювати. 2》 перен.Позбавляти керівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обезглавлювати — ОБЕЗГЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗГЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезгла́влять; док., кого, книжн. 1. Те саме, що обезголо́влювати. 2. перен. Позбавляти керівництва. Він .. повторив, що тепер повести народ на збройну боротьбу – значить обезглавити клас, погубивши найкращі сили (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  3. обезглавлювати — ОБЕЗГЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗГЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезгла́влять; док., перех., книжн. 1. Те саме, що обезголо́влювати. 2. переч. Позбавляти керівництва. Він.. Словник української мови в 11 томах