обезглавлювати
ОБЕЗГЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗГЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезгла́влять; док., перех., книжн.
1. Те саме, що обезголо́влювати.
2. переч. Позбавляти керівництва.
Він.. повторив, що тепер повести народ на збройну боротьбу — значить обезглавити клас, погубивши найкращі сили (Вільде, Сестри.., 1958, 224);
— Що ти, Василю Степановичу, в таку гарячу пору хочеш колгосп обезглавити! В постіль злягти! (Цюпа, Назустріч.., 1958, 354).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезглавлювати — обезгла́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обезглавлювати — -юю, -юєш, недок., обезглавити, -влю, -виш; мн. обезглавлять; док., перех., книжн. 1》 Те саме, що обезголовлювати. 2》 перен.Позбавляти керівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезглавлювати — ОБЕЗГЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗГЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезгла́влять; док., кого, книжн. 1. Те саме, що обезголо́влювати. 2. перен. Позбавляти керівництва. Він .. повторив, що тепер повести народ на збройну боротьбу – значить обезглавити клас, погубивши найкращі сили (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах