обезуміти
обезу́міти
дієслово доконаного виду
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезуміти — -ію, -ієш, док., рідко. Утратити здатність розумно діяти, мислити; стати схожим на божевільного. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезуміти — Божеволіти, збожеволіти, позбожеволіти, дурити, подурити, здуріти, поздуріти, знавіснити, познавіснити, безглуздіти, обезглуздіти, чманіти, зічманіти, очманіти, почманіти, учманіти, чуманіти, зічуманіти, очуманіти, почуманіти, учуманіти Словник чужослів Павло Штепа
- обезуміти — ОБЕЗУ́МІТИ, ію, ієш, док., рідко. Утратити здатність розумно діяти, мислити; стати схожим на божевільного. Партизани вдарили з другого боку. Бугров обезумів. – До зброї... – крикнув він (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
- обезуміти — ЗБОЖЕВО́ЛІТИ (стати психічно хворим, божевільним), СПРИЧИНИ́ТИСЯ розм., ОДУРІ́ТИ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВИХНУ́ТИСЯ розм., СКРУТИ́ТИСЯ розм., НАВІДИ́ТИСЯ діал., ЗВАР'Я́ТІТИ діал., ЗВАРІЮВА́ТИ (ЗВАР'ЮВА́ТИ) діал. Словник синонімів української мови
- обезуміти — ОБЕЗУ́МІТИ, ію, ієш, док., рідко. Утратити здатність розумно діяти, мислити; стати схожим на божевільного. Партизани вдарили з другого боку. Бугров обезумів. — До зброї… — крикнув він (Мик., II, 1957, 278). Словник української мови в 11 томах