обивателька

обива́телька

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обивателька — -и. Жін. до обиватель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обивателька — ОБИВА́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до обива́тель 1, 2. – Ти можеш вважати мене обивателькою, вам, чоловікам, легко пишатися своїми чеснотами, а в жіночих руках домашнє вогнище, образно кажучи (В. Дрозд); – Що ж поробиш, Тарасику!... Словник української мови у 20 томах
  3. обивателька — ОБИВА́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до обива́тель 1, 2. Якщо вже герой [літературного твору] виявляє високу свідомість і добровільно виїжджає в колгосп, то так і знайте: дружина в нього неодмінно закореніла міщанка і невиправна обивателька (Вітч. Словник української мови в 11 томах