обивателька
ОБИВА́ТЕЛЬКА, и, ж.
Жін. до обива́тель 1, 2.
– Ти можеш вважати мене обивателькою, вам, чоловікам, легко пишатися своїми чеснотами, а в жіночих руках домашнє вогнище, образно кажучи (В. Дрозд);
– Що ж поробиш, Тарасику! – з робленим жалем зітхає Ніна Остапівна. – Така я є. Міщаночка і обивателька (Ю. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обивателька — обива́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- обивателька — -и. Жін. до обиватель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обивателька — ОБИВА́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до обива́тель 1, 2. Якщо вже герой [літературного твору] виявляє високу свідомість і добровільно виїжджає в колгосп, то так і знайте: дружина в нього неодмінно закореніла міщанка і невиправна обивателька (Вітч. Словник української мови в 11 томах