1. Словник української мови у 20 томах

обиватель

ОБИВА́ТЕЛЬ, я, ч.

1. Людина, без широких суспільних поглядів, що живе дрібними, міщанськими інтересами; міщанин.

Мені хотілось цим грубим словом ударить читача, підчеркнути [підкреслити] всю гидоту психічної реакції обивателя після хвильового підйому (М. Коцюбинський);

[Івась:] Та невже ж таки той карбованець стане нам на дорозі? Невже ми, наче якісь обивателі, будемо робити з нього культ... божество? (І. Муратов).

2. заст. Постійний житель якої-небудь місцевості, населеного пункту і т. ін.

– Я, Галочка, дочка обивателя, Олексія Таранця, нагадую Семенові Івановичу, що він є благородний, пан (Г. Квітка-Основ'яненко);

Здивований обиватель протирав очі, бачачи на вивісці знайомої крамниці замість рум'яних паляниць – лаковані чоботи (П. Колесник).

3. зах. Поміщик.

Познайомився з ними якийсь Киселевський, не першої вже молодості дрібний обиватель з Синицької округи (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обиватель — Громадянин [II,V,VI] — поміщик [I,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. обиватель — обива́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. обиватель — -я, ч. 1》 Людина, позбавлена широких суспільних поглядів, що живе дрібними, міщанськими інтересами; міщанин. 2》 заст. Постійний мешканець якої-небудь місцевості, населеного пункту і т. ін. 3》 зах. Поміщик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обиватель — Хлібоїд, див. жилець, насельник, філістер Словник чужослів Павло Штепа
  5. обиватель — Житель Словник застарілих та маловживаних слів
  6. обиватель — ГРОМАДЯ́НИН (особа, яка належить до постійного населення якої-небудь держави і має відповідні права та обов'язки), ОБИВА́ТЕЛЬ заст.; ПІДДА́НИЙ, ПІДДА́НЕЦЬ заст. (особа, що перебуває в підданстві певної держави). — Для мене.. Словник синонімів української мови
  7. обиватель — ОБИВА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Людина, позбавлена широких суспільних поглядів, що живе дрібними, міщанськими інтересами; міщанин. Мені хотілось цим грубим словом ударить читача... Словник української мови в 11 томах
  8. обиватель — Обиватель, -ля м. Обыватель, гражданинъ. Словник української мови Грінченка