обиватель

Громадянин [II,V,VI]

— поміщик [I,VII]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обиватель — обива́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. обиватель — -я, ч. 1》 Людина, позбавлена широких суспільних поглядів, що живе дрібними, міщанськими інтересами; міщанин. 2》 заст. Постійний мешканець якої-небудь місцевості, населеного пункту і т. ін. 3》 зах. Поміщик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обиватель — Хлібоїд, див. жилець, насельник, філістер Словник чужослів Павло Штепа
  4. обиватель — ОБИВА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Людина, без широких суспільних поглядів, що живе дрібними, міщанськими інтересами; міщанин. Мені хотілось цим грубим словом ударить читача, підчеркнути [підкреслити] всю гидоту психічної реакції обивателя після хвильового підйому (М. Словник української мови у 20 томах
  5. обиватель — Житель Словник застарілих та маловживаних слів
  6. обиватель — ГРОМАДЯ́НИН (особа, яка належить до постійного населення якої-небудь держави і має відповідні права та обов'язки), ОБИВА́ТЕЛЬ заст.; ПІДДА́НИЙ, ПІДДА́НЕЦЬ заст. (особа, що перебуває в підданстві певної держави). — Для мене.. Словник синонімів української мови
  7. обиватель — ОБИВА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Людина, позбавлена широких суспільних поглядів, що живе дрібними, міщанськими інтересами; міщанин. Мені хотілось цим грубим словом ударить читача... Словник української мови в 11 томах
  8. обиватель — Обиватель, -ля м. Обыватель, гражданинъ. Словник української мови Грінченка