1. Орфографічний словник української мови

обколупаний

обколу́паний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обколупаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обколупати. 2》 у знач. прикм., рідко.Який обсипався, обліз (про будівлю). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обколупаний — ОБКОЛУ́ПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обколупа́ти. Сама ж стіна, при якій сконала жінка, була вся, на віддалі простягнутої руки, обколупана (В. Барка). 2. у знач. прикм. Який обсипався, обліз (про верхній шар чогось). Словник української мови у 20 томах
  3. обколупаний — ОБЛУ́ПЛЕНИЙ (який повністю чи частково втратив верхній шар покриття; який відпав, обсипався частинками, шматками), ОБЛУ́ЩЕНИЙ, ОБДЕ́РТИЙ, ОБША́РПАНИЙ, ОБКОЛУ́ПАНИЙ рідше, ОБЛУ́ПАНИЙ діал. Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа... Словник синонімів української мови
  4. обколупаний — ОБКОЛУ́ПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обколупа́ти. 2. у знач. прикм., рідко. Який обсипався, обліз (про будівлю). Дім стояв обколупаний, з побитими шибками (Н.-Лев., II, 1956, 165). Словник української мови в 11 томах