1. Орфографічний словник української мови

обкутий

обку́тий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкути. || обкуто, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обкутий — ОБКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обку́ти. За якісь півгодини машталір зупинився коло старенької обкутої залізом брами (М. Олійник); * Образно. Крізь хвищу вже видно .. вежу, жовтавим камінням обкуту (М. Бажан); // обку́то, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. обкутий — ОБКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обку́ти. За якісь півгодини машталір зупинився коло старенької обкутої залізом брами (М. Ол., Леся, 1960, 164); *Образно. Словник української мови в 11 томах