обкутий
обку́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обкути.
|| обкуто, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обкутий — обку́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обкутий — ОБКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обку́ти. За якісь півгодини машталір зупинився коло старенької обкутої залізом брами (М. Олійник); * Образно. Крізь хвищу вже видно .. вежу, жовтавим камінням обкуту (М. Бажан); // обку́то, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- обкутий — ОБКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обку́ти. За якісь півгодини машталір зупинився коло старенької обкутої залізом брами (М. Ол., Леся, 1960, 164); *Образно. Словник української мови в 11 томах