обмара

обма́ра

іменник жіночого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмара — -и, ж., діал. Привид. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обмара — ОБМА́РА, и, ж., діал. Привид. — Та не бійтеся. Я — людина, а не якась обмара (Вас., Вибр., 1950, 30). Словник української мови в 11 томах
  3. обмара — ОБМА́РА, и, ж., діал. Привид. – Та не бійтеся. Я – людина, а не якась обмара (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. обмара — ПРИ́ВИД (дух перев. померлого, який привиджується людям забобонним або з хворобливою уявою), ПРИВИ́ДДЯ рідше, ПРИМА́РА, МАРА́, МАНА́, ТІНЬ, ПОТОРО́ЧА розм., ПРИЧУ́ДА розм., ФАНТО́М книжн., ВІ́ЗІЯ книжн., МРІ́Я заст., ОБМА́РА діал., МАНІЯ́ діал. Словник синонімів української мови