1. Словник української мови в 11 томах

обмара

ОБМА́РА, и, ж., діал. Привид.

— Та не бійтеся. Я — людина, а не якась обмара (Вас., Вибр., 1950, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмара — обма́ра іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. обмара — -и, ж., діал. Привид. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмара — ОБМА́РА, и, ж., діал. Привид. – Та не бійтеся. Я – людина, а не якась обмара (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. обмара — ПРИ́ВИД (дух перев. померлого, який привиджується людям забобонним або з хворобливою уявою), ПРИВИ́ДДЯ рідше, ПРИМА́РА, МАРА́, МАНА́, ТІНЬ, ПОТОРО́ЧА розм., ПРИЧУ́ДА розм., ФАНТО́М книжн., ВІ́ЗІЯ книжн., МРІ́Я заст., ОБМА́РА діал., МАНІЯ́ діал. Словник синонімів української мови