1. Словник української мови в 11 томах

обманюватися

ОБМА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБМАНУ́ТИСЯ, ману́ся, ма́нешся і розм. ОБМАНИ́ТИСЯ, маню́ся, ма́нишся, док. Обманювати себе; впадати в оману.

Он і Яким угадує, що то не омана, а вже Яким привичний до того — не обманеться (Мирний, IV, 1955, 313);

// Зазнавати розчарування в кому-, чому-небудь (надіях, сподіваннях і т. ін.).

Він.. з острахом заглядав у невідому дівочу душу, боячися обманутися в ній (Стельмах, II, 1962, 338).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обманюватися — обма́нюватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обманюватися — [обман'уватиес'а] -н'уйус'а, -н'уйеіс':а, -н'уйеіц':а, -н'уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. обманюватися — -ююся, -юєшся, недок., обманутися, -мануся, -манешся і розм. обманитися, -манюся, -манишся, док. Обманювати себе; впадати в оману. || Зазнавати розчарування в кому-, чому-небудь (надіях, сподіваннях і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обманюватися — ОБМА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБМАНУ́ТИСЯ, ману́ся, ма́нешся і розм. ОБМАНИ́ТИСЯ, маню́ся, ма́нишся, док. Обманювати себе; впадати в оману. Словник української мови у 20 томах
  5. обманюватися — ЗНЕВІРЯ́ТИСЯ (втрачати віру у кого-, що-небудь), РОЗЧАРО́ВУВАТИСЯ, ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИСЯ, ОБМА́НЮВАТИСЯ, СПРОНЕВІРЯ́ТИСЯ діал. — Док.: зневі́ритися, розчарува́тися, обезнаді́ятися, обману́тися, обмани́тися, спроневі́ритися. Словник синонімів української мови