1. Орфографічний словник української мови

обмежуватися

обме́жуватися

дієслово недоконаного виду

задовольнятися чимось незначним; не виходити за межі чого-небудь

обмежува́тися

дієслово доконаного виду

позначити межами свою ділянку

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмежуватися — (чим) задовольнятися, (- кару) зводитися до, не виходити за межі. Словник синонімів Караванського
  2. обмежуватися — I обмежув`атисядив. обмежовуватися I. II обм`ежуватисяі рідко обмежовуватися, -уюся, -уєшся, недок., обмежитися, -жуся, -жишся. док. 1》 Задовольнятися в своїх діях чим-небудь недостатнім, незначним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмежуватися — ОБМЕ́ЖУВАТИСЯ і рідко ОБМЕЖО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБМЕ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Задовольнятися в своїх діях чим-небудь недостатнім, незначним. Словник української мови в 11 томах
  4. обмежуватися — ОБМЕ́ЖУВАТИСЯ і рідко ОБМЕЖО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБМЕ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Задовольнятися в своїх діях чим-небудь недостатнім, незначним. Марійка ніколи тепер не обмежувалася засвоєнням матеріалу за підручником (О. Словник української мови у 20 томах
  5. обмежуватися — ОБМЕ́ЖУВАТИСЯ чим (задовольнятися чим-небудь незначним, недостатнім), УДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ (ВДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ), ОБХО́ДИТИСЯ, ОБМЕЖО́ВУВАТИСЯ рідше, ОБГАНЯ́ТИСЯ діал. — Док.: обме́житися, удовольни́тися (вдовольни́тися), обійти́ся, обігна́тися. Словник синонімів української мови
  6. обмежуватися — Обме́жуватися, обме́житися чим і на чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)