обмежуватися

ОБМЕ́ЖУВАТИСЯ і рідко ОБМЕЖО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБМЕ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док.

1. Задовольнятися в своїх діях чим-небудь недостатнім, незначним.

Реформізм взагалі полягає в тому, що люди обмежуються агітацією за зміни, які не вимагають усунення головних основ старого, пануючого класу.. (Ленін, 23, 1972, 84);

Марійка ніколи тепер не обмежувалася засвоєнням матеріалу за підручником (Донч., V, 1957, 332);

Цієї осені Катерина.. розпорядилася обмежитись невеликим прибиранням кімнат, не виносячи з дому меблів (Вільде, Сестри.., 1958, 456);

Тася не вгадала — Сачко не приїхав за нею, він обмежився надісланим по пошті листом (Дмит., Розлука, 1957, 137).

2. Не виходити за межі чого-небудь; залишатися у вузьких, незначних межах.

Весілля у колгоспному селі здебільшого відбувається в традиційних формах, рідше — обмежується тільки вечіркою (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 95);

Об’єктивні умови імперіалістської війни є запорукою в тому, що революція не обмежиться першим етапом російської революції.. (Ленін, 31, 1973, 90).

3. тільки недок. Пас. до обме́жувати і обмежо́вувати.

На півдні Причорноморська западина обмежовується узбережжям Чорного моря (Геол. Укр., 1959, 311).

ОБМЕЖУВА́ТИСЯ див. обмежо́вуватися¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмежуватися — обме́жуватися дієслово недоконаного виду задовольнятися чимось незначним; не виходити за межі чого-небудь обмежува́тися дієслово доконаного виду позначити межами свою ділянку Орфографічний словник української мови
  2. обмежуватися — (чим) задовольнятися, (- кару) зводитися до, не виходити за межі. Словник синонімів Караванського
  3. обмежуватися — I обмежув`атисядив. обмежовуватися I. II обм`ежуватисяі рідко обмежовуватися, -уюся, -уєшся, недок., обмежитися, -жуся, -жишся. док. 1》 Задовольнятися в своїх діях чим-небудь недостатнім, незначним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обмежуватися — ОБМЕ́ЖУВАТИСЯ і рідко ОБМЕЖО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБМЕ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Задовольнятися в своїх діях чим-небудь недостатнім, незначним. Марійка ніколи тепер не обмежувалася засвоєнням матеріалу за підручником (О. Словник української мови у 20 томах
  5. обмежуватися — ОБМЕ́ЖУВАТИСЯ чим (задовольнятися чим-небудь незначним, недостатнім), УДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ (ВДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ), ОБХО́ДИТИСЯ, ОБМЕЖО́ВУВАТИСЯ рідше, ОБГАНЯ́ТИСЯ діал. — Док.: обме́житися, удовольни́тися (вдовольни́тися), обійти́ся, обігна́тися. Словник синонімів української мови
  6. обмежуватися — Обме́жуватися, обме́житися чим і на чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)