обмовити
обмо́вити
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмовити — [обмовиетие] -оўл'у, -виеш, -оўл'ат'; нак. -оў, -оўтеи Орфоепічний словник української мови
- обмовити — див. обмовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмовити — ОБМО́ВИТИ див. обмовля́ти. Словник української мови в 11 томах
- обмовити — ОБМО́ВИТИ див. обмовля́ти. Словник української мови у 20 томах
- обмовити — ОБГОВО́РЮВАТИ що (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИ рідше, ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИ діал.; ОБСМО́КТУВАТИ розм. (надто детально). — Док. Словник синонімів української мови
- обмовити — Обмо́вити, -мо́влю, -виш, -влять; обмо́в, обмо́вте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обмовити — Обмо́вити см. обмовляти. Словник української мови Грінченка