1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обмовити

обмо́вити

див. обмовляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмовити — обмо́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обмовити — [обмовиетие] -оўл'у, -виеш, -оўл'ат'; нак. -оў, -оўтеи Орфоепічний словник української мови
  3. обмовити — ОБМО́ВИТИ див. обмовля́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. обмовити — ОБМО́ВИТИ див. обмовля́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. обмовити — ОБГОВО́РЮВАТИ що (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИ рідше, ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИ діал.; ОБСМО́КТУВАТИ розм. (надто детально). — Док. Словник синонімів української мови
  6. обмовити — Обмо́вити, -мо́влю, -виш, -влять; обмо́в, обмо́вте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обмовити — Обмо́вити см. обмовляти. Словник української мови Грінченка