обморочений
обморо́чений
дієприкметник
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обморочений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обморочити. || обморочено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обморочений — ОБМОРО́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обморо́чити; // обморо́чено, безос. присудк. сл. [Демко:] Одурено мене, обморочено, знов наг я, як птах!.. (Кроп., II, 1958, 233). Словник української мови в 11 томах
- обморочений — ОБМОРО́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обморо́чити; // обморо́чено, безос. пред. [Демко:] Одурено мене, обморочено, знов наг я, як птах!.. (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах